2017-11-25
Пам'ятний хрест на Витачівському кладовищі, який встановлено на місці масового поховання жертв ГолодоморуБагатостраждальний український народ на своїх плечах переніс безліч важких випробувань та потрясінь, однак ХХ століття стало для нашого народу непорівняно важким, і пов'язане воно перш за все з кривавим сталінським режимом. Найстрашнішою кульмінацією того жахливого періоду став Голодомор - цілеспрямоване винищення українського народу кривавим сталінським режимом. Понад 10 мільйонів наших співвітчизників померли голодною смертю.
Витачів, як і вся Україна був укинутий в кошмар штучного голоду. За неофіційними даними жертвами цілеспрямованого винищення стали щонайменше 700 чоловік, з яких третина - діти. Діти... Саме вони сповна відчули на собі всю жорстокість того часу, і перетворилися на найменш захищену категорію населення. Як згадує наш вже покійний односелець Ілля Степанович Кобзар (1922-2007), з його ровесників у ту страшну зиму 1932-33 років померла майже половина, і він допомагав своєму батькові хоронити померлих витачівців. В свої одинадцять років він хоронив десятки своїх ровесників...
Страшні роки голоду згадує Батрак Галина Демидівна (1919-2010), у якої в родині від голоду померли батько та два брати. Саме вона врятувала п'ятирічну сусідську дівчинку від своєї матері, яка хотіла її зїсти. І дівчинка, і мати до весни 1933 року так і не дожили... Жахливі факти канібалізму під час голоду підтверджують у своїх розповідях також Михайлишина Галина Григорівна (1914-2007) та Вакуленко Уляна Степанівна (1918-2008). Це пояснюється скоріше фізіологічними наслідками тривалого голодування організму.
Вакуленко Федора Григорівна (1922-2005) згадує, що зимою була велика яма, не далеко від того місця, де стоїть нині Витачівська школа, куди звозили усіх померлих від голоду. А потім їх звідти забирали на підводах і відвозили на Красуху (записи зі слів очевидців зібрані в листопаді 2002 року).
У Витачівській школі в п'ятницю, 24 листопада пройшли пам'ятні заходи, присвячені 85-й річниці страшного Голодомору. Зокрема в актовій залі школи відбулася пам'ятна лінійка-реквієм, де учні розповідали свідчення очевидців тих страшних подій, а також запалили символічні свічки пам'яті. Після пам'ятної лінійки учні Витачівської школи разом з вчителями вирушили до Витачівського сільського кладовища, де знаходиться пам'ятний хрест на тому місці, де буремної зими 1932-33 років хоронили померлих від голоду односельців. Учні поклали до братської могили колоски, квіти, та окраєць хліба, який так і не врятував життя нашим землякам 85 років тому...
Пам'ятаймо про цю жахливу і неймовірно жорстоку трагедію, яку сталінський режим цілеспрямовано здійснив проти нашого народу руками запроданців... Це наш біль, і наша пам'ять... Не забуваймо про це.