2017-11-25
Багатостраждальний український народ на своїх плечах переніс безліч важких випробувань та потрясінь, однак ХХ століття стало для нашого народу непорівняно важким, і пов'язане воно перш за все з кривавим сталінським режимом. Найстрашнішою кульмінацією того жахливого періоду став Голодомор - цілеспрямоване винищення українського народу кривавим сталінським режимом. Понад 10 мільйонів наших співвітчизників померли голодною смертю.
Витачів, як і вся Україна був укинутий в кошмар штучного голоду. За неофіційними даними жертвами цілеспрямованого винищення стали щонайменше 700 чоловік, з яких третина - діти. Діти... Саме вони сповна відчули на собі всю жорстокість того часу, і перетворилися на найменш захищену категорію населення. Як згадує наш вже покійний односелець Ілля Степанович Кобзар (1922-2007), з його ровесників у ту страшну зиму 1932-33 років померла майже половина, і він допомагав своєму батькові хоронити померлих витачівців. В свої одинадцять років він хоронив десятки своїх ровесників...
Страшні роки голоду згадує Батрак Галина Демидівна (1919-2010), у якої в родині від голоду померли батько та два брати. Саме вона врятувала п'ятирічну сусідську дівчинку від своєї матері, яка хотіла її зїсти. І дівчинка, і мати до весни 1933 року так і не дожили... Жахливі факти канібалізму під час голоду підтверджують у своїх розповідях також Михайлишина Галина Григорівна (1914-2007) та Вакуленко Уляна Степанівна (1918-2008). Це пояснюється скоріше фізіологічними наслідками тривалого голодування організму.
Вакуленко Федора Григорівна (1922-2005) згадує, що зимою була велика яма, не далеко від того місця, де стоїть нині Витачівська школа, куди звозили усіх померлих від голоду. А потім їх звідти забирали на підводах і відвозили на Красуху (записи зі слів очевидців зібрані в листопаді 2002 року).
У Витачівській школі в п'ятницю, 24 листопада пройшли пам'ятні заходи, присвячені 85-й річниці страшного Голодомору. Зокрема в актовій залі школи відбулася пам'ятна лінійка-реквієм, де учні розповідали свідчення очевидців тих страшних подій, а також запалили символічні свічки пам'яті. Після пам'ятної лінійки учні Витачівської школи разом з вчителями вирушили до Витачівського сільського кладовища, де знаходиться пам'ятний хрест на тому місці, де буремної зими 1932-33 років хоронили померлих від голоду односельців. Учні поклали до братської могили колоски, квіти, та окраєць хліба, який так і не врятував життя нашим землякам 85 років тому...
Пам'ятаймо про цю жахливу і неймовірно жорстоку трагедію, яку сталінський режим цілеспрямовано здійснив проти нашого народу руками запроданців... Це наш біль, і наша пам'ять... Не забуваймо про це.
![]() ![]() | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
П | В | С | Ч | П | С | Н |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
27 | 28 |